Життя вдома у ці надзвичайні часи - Частина 1: Зміни
Нас в IKEA завжди дуже цікавило, що для різних людей означає слово «дім». Тож у перші місяці спалаху COVID-19 у 2020 році ми вирішили звернути особливу увагу на те, як ми живемо, працюємо та ділимо приміщення, якими обмежилось наше існування. Для цього ми розпитали про думки та почуття у 20 родин по всьому світі.
У цій першій з добірки трьох статей «Життя вдома у ці надзвичайні часи» ми поспілкувалися з п’ятьма родинами з нашого дослідження 2020 року, кожна з яких розповіла, з якими пригодами їй довелося зустрітися цього року. Далі дізнайтесь, як Алессіо та Маргарета пройшли через ці надзвичайні часи.
Ознайомтесь з нашим дослідженням Життя вдома у 2020 році.
Знайомтесь з Алессіо - Арран, Шотландія
Сказати, що під час пандемії коронавірусу Алессіо, його дружина і дочка наблизились до природи - це нічого не сказати. Ще в січні 2020 року вони жили в Шанхаї, Китай, одному з найбільших міст на землі. Але в березні, коли вірус поширився, вони переїхали до його родинного дому на острові Арран, що в Шотландії, де жили його батьки, брати і сестри (населення 5 000 осіб).
Тут є гора, на яку я ніколи не піднімався. Я хотів би колись піднятися на неї.»
Алессіо - Арран, Шотландія
Різка зміна обстановки
Через вірус на острові було встановлено обмеження на поїздки з метою дозвілля у п'ять миль, тобто, після їх приїзду, його кордони були фактично закриті для відвідувачів та туристів. Так місце, яке і без того було осторонь, стале ще більш віддаленим - особливо для родини, яка приїхала з одного з найбільш густонаселених регіонів землі.
Побачити старі місця новими очима
Алессіо та його сім'я швидко адаптувались, а сам Алессіо почав цінити Арран, як ніколи - за його відкриті простори, природу і красу. Як тільки життя почне приходити в норму, він планує дослідити більше околиць Шотландії та рідної місцевості: «Тут є гора, на яку я ніколи не піднімався,» каже він, «Я хотів би колись піднятися на неї.»
Труднощі пристосування
Звичайно, це був не простий шлях. Алессіо працює відеооператором-фрілансером, і влітку 2020 року були моменти, коли знайти роботу ставало все важче. «В ці часи я дізнався про себе дещо важливе», - розповідає він. «Мені краще шукати вільний час, ніж постійно шукати роботу. Невизначеність - це не моє.»
Адаптуватись до життя у сім'ї з кількома поколіннями також було непросто. «Тато звик, що всі ми вже виросли і розлетілись, тому спочатку відчувалась певна напруга», - говорить Алессіо. «Але ми сіли і обговорили цю ситуацію, тож наступного ранку все було добре. А ще мені довелося навчитися не переборщувати.»
Тісніші родинні зв’язки
В житті однією великою родиною є багато переваг. «Це вперше, коли моя дочка по-справжньому проводить час разом з бабусею та дідусем,» - пояснює Алессіо. «Дивовижно спостерігати, як міцнішають їхні стосунки. Це також допомогло і мені зблизитись з ними, оскільки ми ділимося зовсім різним досвідом з виховання дітей. Вони розповідають мені історії про моє власне дитинство, яких я не чув раніше.»
Зближення з родиною - це те хороше, що принесла нам коронавірусна криза. Коли ми запитали учасників нашого опитування «Життя вдома», яким із 12 видів діяльності вони хотіли б продовжувати займатися в майбутньому, перше місце посів варіант «Проводити більше часу з родиною».
Схоже, Алессіо - це людина, яка неодмінно отримає те, чого бажає: «Моя дружина і дружина мого брата зараз в положенні, тож діти народяться в період COVID,» - каже він. «Тож обстановка в нашому домі знову зміниться. Але всі ми готові допомогти і будемо підтримувати один одного.»
Знайомтесь з Маргаретою - Мілан, Італія
Маргарета живе зі своїми синами 17 і 22 років в передмісті Мілана на півночі Італії. Уряд Італії першим у світі запровадив загальнодержавний карантин, і, як і 96% людей, яких ми опитали для дослідження «Життя вдома», Маргарета провела період ізоляції переважно власному домі.
Я дуже хочу вибратися, поїхати кудись далеко-далеко від міста. У невеликий будиночок. Мені не потрібно багато місця. Але біля будиночка обов'язково має бути сад.»
Маргарета - Мілан, Італія
Дім як притулок
Спочатку вона розглядала маленьку двокімнатну квартиру, яку ділить із синами, як притулок. І в цьому вона не одна. 78% з опитаних нами людей сказали те ж саме про свої оселі під час карантинних обмежень.
Відчуття ніби в пастці
Незважаючи на те, що заходи проти коронавірусу в Італії пом'якшились наприкінці літа, з настанням осені Маргарета почала відчувати себе ніби в пастці. «Думаю, найбільш за усе мені не вистачає свободи», - каже вона. «Так хочеться робити все, що заманеться, коли завгодно і де завгодно. Я б так хотіла знову повернутися до нормального життя».
Проблеми спільного простору
Питання вільного простору, безумовно, стало нагальним для Маргарети, яка з березня працює на власній кухні. Така робота далека від ідеалу: «Одного разу у мене був відеодзвінок, і один із моїх синів цього не помітив. Він пройшов позаду мене в самих трусах! В таких смішних, з фруктиками…,» сміється вона.
Зміни в домі
Двоє з п’яти опитаних нами людей сказали, що протягом 2020 року вирішили внести зміни у свій дім. Коли Маргарета нещодавно дізналася, що в офіс вона не повернеться ще принаймні півроку, вона вирішила, що настав час змін. Вона придбала новий письмовий стіл, який поставила у свою спальню, завдяки чому отримала такий необхідний приватний куточок. Але як бути з тим, щоб вона спить там, де працює? До цього Маргарета ставиться по-філософськи: «Не так вже це й важливо. В мене ж все одно не має вибору, правда? Все, що я хотіла, це перебратися з кухні.»
Сумуючи на життям назовні
Почуття клаустрофобії не стає меншим через той факт, що світ за межами чотирьох стін Маргарети залишається далеким від нормального. Їй довелося кинути курс шиацу, на який вона записалася, оскільки за зміненими правилами їй довелося б носити маску протягом усіх 12 годин тренувань - для неї це було б нестерпно.
Найбільше вона сумує за танцями в натовпі. «Я вважаю, що танці - це те, що насправді важливо для нас, людей. Це те, що ми робили навіть у доісторичні часи. Так не повинно бути, не правильно забороняти людям рухатись в одному ритмі. Я можу танцювати у себе вдома, але це зовсім не те».
Прагнення бути ближчим до природи
Коли ми зустрілися із Маргаретою для складання нашого першого актуального звіту «Життя вдома», вона хотіла перетворити свій балкон на міні-садок. Але наприкінці 2020 року вона розглядає можливість більш радикальних дій, бо в ці часи почала ставитись до природи як до притулку. «Я дуже хочу вибратися, поїхати кудись далеко-далеко від міста. У невеликий будиночок. Мені не потрібно багато місця. Але біля будиночка обов'язково має бути сад.»
На жаль, найближчим часом вона не зможе втілити це бажання в реальність. В Італії, пояснює вона, дуже складно і дорого переїхати до нового будинку. Крім того, її сини переживають такий момент свого життя, коли їм потрібно бути в Мілані для навчання та роботи. «Отже, зараз у мене немає планів», - задумливо каже вона. «Просто піти в гори. І я планую пройти так далеко, як зможу.»
Заключні думки
2020 рік змусив багатьох з нас переоцінити своє ставлення до дому. Майже половина людей, яких ми опитували для дослідження "Життя вдома", сказали нам, що, як і Маргарета, вони розглядають можливість змінити місце роботи на власний кращий дім.
Але яким повинен бути кращий дім? Відповідь на це питання, схоже, теж змінюється. Більша спальня - це вже не те, чого прагнуть люди. Для будинку майбутнього головним пріоритетом став доступ до природи - як у випадку з Алессіо, чия новоявлена любов до краси дикої природи Аррана розквітла лише під час COVID-19.
Що далі
У другій частині нашої серії «Життя вдома у ці надзвичайні часи» ми поспілкуємось з Іленією в Італії та Шей в Австралії, чиї домівки допомогли їм дуже по-різному об'єднатися з родинами та друзями протягом 2020 року.
Ознайомтесь з другою частиною серії «Життя вдома у ці надзвичайні часи»
Де ще можна дізнатись про Життя вдома IKEA
- Перейдіть на нашблог Життя вдома і прочитайте історії та дослідження, які ми викладали протягом спалаху коронавірусу.
- Наше Життя вдома Pulse Report #1 та Pulse Report #2 містить інформацію про перші кілька місяців глобальної пандемії та розповідає історії 20 сімей, яких ми опитали протягом 2020 року.
- ‘Звіт Життя вдома 2020: Дім. Велике перезавантаження.’ показує, як змінилося наше ставлення до дому в цей безпрецедентний рік.
- Відеоролик ‘Життя вдома IKEA у 2020: Експертний погляд’розповідає про думки та спостереження деяких ключових експертів у галузі «Життя вдома».
- Наше дослідження 2020 року показало, що привносячи в оселю частинку природи, люди відчували, як в їхньому домі починало панувати відчуття захищеності та рівноваги. Тож, у відповідь на це ми запустилиВіртуальну оранжерею IKEA.